Цей курс допоміг мені утвердитись у своєму поклинні, а також знайти чудових подруг. Дякую Господу за це!
Тетяна.

Свята Жанна дала найбільш яскраве свідчення правди про гідність кожного людського життя, без винятку і меж, коли запропонувала віддати в жертву своє життя для спасіння своєї дитини.
Свята Жанна була дружиною, матір’ю і лікарем. Вона особливо близька тим, хто покликаний до подружнього життя, і тим, хто опікується хворими.

Жанна народилася 4 жовтня 1922 р. у маленькому італійському місті Маджента, недалеко від Мілана. Батьки Жанни були справжніми католиками. Вона була десятою дитиною у сім’ї.
П’ятирічна Жанна прийняла Перше Причастя в парафії Санта – Грата в Бергамо 4 квітня 1928 року. З того дня Жанна разом зі своєю мамою щодня приходила на Святу Месу і приймала Святе Причастя.
У віці 28 років, Жанна відкрила амбулаторну поліклініку в Мезеро. У той же час вона спеціалізувалася на педіатрії, живучи неподалік в Мадженті. Була волонтером.
1955 року Жанна вийшла заміж. Вона була щасливою дружиною, і невдовзі Господь виконав її велике бажання стати матір’ю декількох дітей. Жанна раділа з ролі матері, називаючи дітей своїми «скарбами», і насолоджувалась часом, проведеним з ними. Крім нових обов’язків матері, вона продовжувала роботу лікаря, маючи приватну практику.
Коли була вагітна 4 дитиною, у Жанни діагностували кисту яєчника. Відкинувши пораду лікаря зробити аборт, вона наважилася на операцію, щоб видалити кисту, оскільки та була загрозою для дитини в її лоні. Після операції її виписали додому.
Протягом наступних семи місяців важкої вагітності вона старанно молилася про те, щоб Господь дозволив їй народити здорову дитину, навіть ціною власного життя. Коли настав час пологів, Жанна просила чоловіка захистити життя цієї дитини, незважаючи на можливі трагічні наслідки. Як пізніше згадував П’єтро, Жанна говорила «твердим і упевненим голосам, якого я ніколи не забуду». Вона сказала йому: «Якщо тобі доведеться вибирати між мною і дитиною, не вагайся. Вибери – і я вимагаю цього – дитину. Врятуй дитину».
20 квітня 1962 року у Страсну п’ятницю Жанну знову госпіталізували, наступного дня народилася її донечка.
28 квітня вона померла. Їй було 39 років.
Канонізація Жанни відбулася 18 травня 2004 р.

Джерело http://zdorovia.ugcc.org.ua/svyata-zhanna-beretta-molla-priklad-sam/

Травень - місяць особливого пошанування Богородиці. Цього разу пропонуємо вам книгу, яка розкриває важливість молитви Вервиці.

У книжці «Секрет Вервиці» св. Людовік Марія Гріньйон де Монтфорт не тільки описує дивовижні заслуги Вервиці в її походженні і назві, в молитвах, з яких вона складається, в розважаннях над життям і страстями нашого Господа Ісуса Христа, в тих чудах, які Господь виявив через неї, а й дає вказівки як достойно молитися на вервиці. Також у книзі прочитаєте про два способи молитви на Святій Вервиці.

Родзинкою цієї книжки є те, що вона містить численні випадки чудес, які Господь чинив завдяки молитві на вервиці.

Детальніше на сайті: https://apostol.if.ua/products/sekret-vervytsi

Дуже вдячна Богу за можливість брати участь у курсі «Жінки благодаті». Для мене цей курс відкрив багато цікавих і глибоких християнських істин, познайомилась з глибоко духовними жінками, пізнала суть покликання жінки.
Галина.

Знижки діють до 11.05.

Деталі дізнавайтеся за тел.:

096 600 11 22

099 533 11 22

Святу Фаустину Ковальську, відому сьогодні у цілому світі апостолку Божого Милосердя, теологи відносять до грона видатних містиків Церкви.

Щоденник сестри Фаустини Ковальської, метою якого є прославлення Божого Милосердя, - це документ католицької містики, що має виняткову цінність для християнського світу. Авторка Щоденника черпала натхнення з Божого об'явлення і науки Ісуса Христа.

"Щоденник сестри Фаустини, який вона писала протягом останніх чотирьох років її життя на чітку вимогу Господа Ісуса, є формою спогадів, в яких авторка нотувала - відразу чи ретроспективно - насамперед "зіткнення" своєї душі з Богом" (зі вступу до Щоденника).

Видання зацікавить тих, хто прагне поповнити свої теологічні знання, поглибити свою духовність.

Марія Фаустина Ковальська (справжнє ім’я Гелена Ковальська) народилася в селі Глоговець 25 серпня 1905 року. Вона була третьою з десяти дітей. Батьки були фермерами. У віці семи років вона вперше почула покликання до монашого життя.

Вона не закінчила початкову школу через роботу, яку їй довелося взяти на себе. Незабаром оголосила батькам, що йде в монастир. Батьки були проти цього. Потім вона взялася за іншу роботу.

Нарешті, у віці 19 років вона мала видіння Ісуса, що закликав її до посвяченого життя. 1 серпня 1925 року Фаустина Ковальська вступила до Конгрегації сестер Божої Матері Милосердної у Варшаві. Вона провела там 13 років. Працювала на кухні, в пекарні, саду. Вона також перебувала в інших монастирських місцях, найдовше - у Кракові, Плоцьку та Вільнюсі. Переживала постійні страждання, хворіла на туберкульоз легень та шлунково-кишкові інфекції. Це була її добровільна жертва за грішників.

Жила не лише терпіннями, адже досвідчувала таких благодатей як об'явлення, дар біолокації, приховані стигми, вміла читати людські душі.

Вона хотіла проголосити послання Милосердя, яке нагадує біблійну правду про любов Бога до людини. Фаустина говорила про необхідність постійно довіряти Богові і про необхідність любити і жертвувати заради інших. Образ, підписаний словами "Ісусе, довіряю Тобі", походить від натхнення Фаустини.

Говорила, що треба шановувати свято Милосердя, молитися Вервицю до Божого Милосердя, а особливо молитися в Годину Милосердя.

Сестра Фаустина померла 5 жовтня 1938 року в жіночому монастирі в Лагенвіках. На момент смерті їй було лише 33 роки.

Завжди з задоволенням відвідую курс «Жінки благодаті». Дізнаюсь багато ніби загальновідомих речей, але в новому світлі.
Після зустрічей повертаюся окриленою позитивністю та бажанням змінити світ на краще.
Оксана.