СВЯТА МАРГАРИТА МАРІЯ АЛЯКОК
...Господь упродовж півтора року об’являвся їй, представляючи своє Серце і пояснюючи, як воно любить людей і як прагне їхньої любові. А щоби ця монахиня була обрана для таких об’явлень, вона таки повинна була якусь особливість у собі мати… Отож Маргарита Марія Алакок склала Богові обітницю довічної чистоти, як їй було чотири роки.
http://credo.pro/2018/10/71023

В Люрді,6 січня 2019 року, розпочався рік СВЯТОЇ БЕРНАДЕТТИ СУБІРУ, пов'язаний із 175-ю річницею від дня її народження і 140-ю річницею її смерті

Між святими існує спілкування, навіть тоді, коли вони між собою не знайомі, бо вони безпосередньо спілкуються в Господі Ісусі, Якого люблять всім серцем, і інколи, навіть не знаючи того, говорять одні і ті ж слова.
Коли в 1858 році Бернадеті було чотирнадцять років і їй довелося багато разів бачити в Люрді Пресвяту Діву, святий арський священик був на останньому році життя. Проте між старцем і дівчинкою існує дивна духовна спорідненість.
Старий священик говорив:
"Я думаю, що Господу було вгодним вибрати зі всіх парафіяльних священиків найнеосвіченішого... Якби Він знайшов кого-небудь ще неосвіченішого. Він вибрав би його замість мене, щоб явити Своє велике милосердя".
Бернадета згодом пояснювала: "Якщо Пресвята Діва вибрала мене, то це тому, що я була найнеосвіченішою.
Якби вона знайшла яку-небудь ще неосвіченішу, ніж я, вона вибрала б її"...
http://www.christusimperat.org/uk/node/36993

У житті святої Катерини було багато надзвичайних подій, але сенсу її історії надає світло віри. Здобута Божою любов’ю, вона відійшла від матеріальних задоволень і віддалася пошукам справжньої духовної втіхи. Відчувши смак Бога, свята дедалі більше жадала Його й утікала від того, що могло її відволікти. Як сказано в Посланні до євреїв, «Віра є запорукою того, чого сподіваємося, – доказ речей невидимих» (11,1). Віра дає нам справжнє знання про речі видимі й невидимі. Дивлячись на життя святої Катерини «духовним поглядом», ми бачимо в ньому конкретний Божий промисел.

http://kmc.media/2018/04/29/yak-vyglyadaye-lyubov-svyata-kateryna-siyenska.html

Люди говорять про медичну необхідність аборту, щоб врятувати життя матері. Я була однією з таких матерів.

У мене діагностували агресивну форму раку, яка впливала на мої дихальні шляхи і не давала дихати, коли я була на 20-му тижні вагітності. Ніколи не забуду, коли перший лікар-онколог згадав про аборт. Ми пройшли роки неплідності і врешті я завагітніла. Я знала, що швидше помру, але народжу життя. Потім я зустрілася зі ще одним лікарем, який перечислив ряд проблем, які матиме дитина, якщо я не припиню вагітність. Я стояла на своєму і відмовилась. Він сказв: "Тоді добре. Дитина мабуть мимовільно абортується сама". 

Я шукала і знайшла добрих лікарів, які підтримали мене, і я народила здорову дитину на 34 тижні. 

У травні я буду святкувати 10-ліття свого звільнення від раку. В мене здорова, чудова, розумна, дорогоцінна донечка, яка залишається живим нагадуванням про те, що лікарі всього не знають.

Сара Уіклін Халл (Sarah Wickline Hull)
https://www.facebook.com/sarah.wickline.hull

Свята Схоластика (бл.480 – 10 лютого 542) була сестрою-близнючкою св. Бенедикта. Вони народилися в Нурсії (нині місто Норсія у Сивілінських горах).
Схоластика була рідною душею для св. Бенедикта. Супроводжувала його в подорожах і наслідувала його спосіб життя, присвяченого Богові. З дитинства прийнявши богопосвячення, зростала в монастирі Роккаботте. Коли св. Бенедикт заснував перший монастир поблизу Суб’яко, вона заснувала подібний монастир для дівчат. Там св. Схоластика й жила, в П’юмаріолі, де донині стоять два монастирі: чоловічий – св. Бенедикта, й жіночий – св. Схоластики.
З історії життя св. Схоластики найбільш відомий епізод, як вона силою молитви викликала шалену зливу, аби не відпускати у зворотній шлях свого брата, з яким заговорилися допізна. До цієї історії варто додати кілька подробиць. Ця зустріч була останньою на землі. За три дні після неї св. Схоластика залишила цей світ, а св. Бенедикт побачив у своєму вікні голубку – як її душу. Він поховав сестру в могилі, яку готував для себе самого.
Натомість того вечора, коли вони заговорилися допізна, св. Бенедикт прагнув повернутися, аби брати не тривожилися (до ери мобільних телефонів ще було далеко). Схоластика ж на його ласкаве дорікання відповіла: «Я тебе просила, ти ж не бажав мене вислухати. Тому я звернулася до Бога – і була вислухана».

У жовтні цього року в м. Івано-Франківську відбулися перші презентації навчального курсу для жінок "Жінки благодаті". 

23 і 24 жовтня - у Католицькій гімназії св. Василія Великого, 31 жовтня, на прохання вчителів, у молодшій Католицькій школі. 

 

Дякуємо усім, хто був присутній, за відкритість сердець!

 

Наші зустрічі для мене стали, немов ковтком свіжої джерельної води. Вони виривають мене з кола щоденних обов'язків і змушують подивитись по-іншому на себе, на мої стосунки з Богом і на мою сім'ю. Теми зустрічей будують, а спілкування з іншими жінками збагачує. Дякую за кожну таку можливість!
Любов

Хочемо вас ближче познайомити з авторкою та композитором пісні, яка стала гімном Жінок благодаті в Україні - Марія Мартюк.

Марічко, розкажи нам трішки про себе.

Я Марія, це ім'я для мене дуже важливе, а ще важливо бути собою)), бо часто наліплювала на себе всякі титули і ними жила))
А тепер я Марія))
Працюю в Продюсерському Центрі STAR TEAM. Вчу дітей співати. Сама співаю та пишу музику, особливо християнські пісні, вважаю це своїм покликанням.
Зараз беру активну участь у гурті YakMa Band та Kerygma Project 2.

Що було поштовхом до написання пісні?

Задум пісні я мала раніше.... Але чомусь він загубився, і я пам'ятала лише приспів з неї.
Як музикантка, я відчувала, що ця пісня, власне, той приспів, буде гімном "чогось"... І просто носила його в серці))).
Поштовхом стало прохання Оксани Осадчук про написання пісні для курсу " Жінки благодаті". Тоді я вже конкретніше поцікавилася, що саме я б мала "влити" в середину пісні, про що вона буде і т. д. 
Послухала американський зразок пісні Жінок благодаті, переклала його, щоб зрозуміти про що співають вони, а тоді вже починала думати щось своє)).

Розкажи, будь ласка, про те, як тобі писалося пісню?

Писала цю пісню з великим захопленням! Бо виявилося, що це не так просто музикою, словами передати те, що є в середині жінки, дівчини...
Це настільки делікатно, інтимно, тонко... Музика хотіла простоти, порожніх, не заповнених насиченням акордів... Дуже делікатні інтонаціі...

Скільки часу тривало написання пісні?

Я пробувала відтворити, те що чула в своій музичній уяві. Це тривало десь зо дві години, щоб цю пісню привести в структуру, форму, яка мені сподобалася....
А потім, ще тиждень, тай по сьогодні, - пісню треба "ввіграти", " вспівати", досмакувати...
Великою допомогою, стало аранжування чудового музиканта Романа Калина, який так само тонко проаранжував цю пісню, та піаніста Ореста Григорчака, який так само "тонко" зумів зіграти.

Що тобі допомогало в написанні?

Правду кажучи, навіть не знаю, що мені допомогло... Просто писала. Але озираючись назад, коли я слухала цю пісню вже в записі, то зрозуміла, що вона також і про мене))) ця пісня допомогла мені самій, саму себе почати відкривати, як істоту жіночого роду...
Зрозуміла, що думаючи нібито про тих інших "Жінок благодаті", я обіперлася на свій досвід - бути жіночою статтю... Тому і сама захотіла на цей курс "Жінки благодаті".

Що тебе надихає як жінку?

Лише вчора почула і зрозуміла, що Марія, Мати Ісуса - це вона повна благодаті, але вона ділиться зі мною своєю благодаттю. Саме це мене надихає зараз.