Історія життя Марека Заремби, автора книги "Божий скальпель. Зцілення постом"

Народився я в дуже практикуючій католицькій сім’ї. Моя бабуся Домініка мала особливу набожність до Пресвятої Діви Марії й уже з малих років учила мене відмовляти Вервицю. Батьки теж були практикуючими католиками. Попри те я виріс літеплим віруючим, до церкви ходив формально, багато років не сповідався, та все ж остаточно не розірвав зв’язку з Ісусом. Закладений у сім’ї фундамент дозволив мені значно пізніше таки повернутись у  лоно Церкви. Але в молодості вона не давала відповідей на ті запитання, які мене хвилювали, — я був надто незрілим. Натомість захопився рухом нью-ейдж, медитацією, йогою. Тоді думав, що всі дороги ведуть до Бога. Та врешті Господь показав мені, що живу в гріху й насправді шукаю в духовності задоволення, а не правди. Після закінчення школи я навчався в електронному технікумі, проте ніколи не працював за спеціальністю. Ми з другом планували втекти з комуністичної Польщі до Швеції, де жила його тітка. Коли тато дізнався, що я хочу покинути навчання й не збираюся працювати в Польщі, записав мене до військового кадрового резерву, відтак мене взяли до армії. Одразу після війська створив сім’ю й уже в 23 роки став батьком. Згодом розпочав свій бізнес. Так минуло кілька років...

Триразовий банкрут

Думка про виїзд за кордон таки не полишала мене. Причиною також були фінансові проблеми. Мої любі батьки старалися врятувати мене від банкрутства: тато продав дім, щоб сплатити борги. Але це не допомогло — я не вмів керувати грошима, жив у гріху, часто потрапляв у скрутні ситуації. Та наді мною чувало Провидіння: щоразу я отримував наступний шанс, що змушувало замислитися. Уже тоді я пізнавав Боже милосердя, смак Його любові й терпеливості. Проте не розумів, що, допускаючи те все, Він вів мене до більшого добра. Попри безперервні фінансові втрати я завжди мав щастя багато заробляти. Згодом я таки виїхав за кордон, але й там зазнав краху. Довелося повернутися в Польщу. І це ще не було кінцем моїх фінансових турбулентностей. Як бізнесмен я знову збанкрутів — уже втретє. Неймовірно, але коли я довірявся Богові, на моїх найбільших поразках Він будував прекрасні речі. У часи, коли мене зранювали борги, коли атакував сатана, використовуючи мої невдачі, пригадую, як мене вразило слово з книги Буття: «Хто тобі сказав, що ти нагий?» (3: 11) Я зрозумів, що Бог від нас ніколи не відмовляється. Урешті-решт банкрутство й хвилювання довели мене до хвороби. Почалися проблеми з травною системою, заразом — конфлікти в сім’ї, зрештою я впав у депресію. Це був дуже важкий період — період страждань.

Із пацієнта — у лікарі та кулінари

…Я втратив батька саме в день мого народження, коли мені виповнилося 33. За рік пішла з життя моя мама, яка була моїм найбільшим скарбом, рятувала, молилася за мене на вервиці. Наслідки знову не забарилися: мене здолала автоімунна хвороба. Насправді ж це все було потрібно, адже, прийнявши терпіння як покуту й подякувавши Богу за нього, я змінився. Почалося моє навернення. До того часу я жив у поспіху й стресі, схуд, виснажився. Слід сказати, що в ті часи люди переважно не переймалися здоровим способом життя й відповідної інформації було вкрай мало. Та я мав щастя познайомитися з людиною, яка підказала, що моя хвороба зародилася в кишківнику — і треба кардинально змінити стиль харчування. Потрібно їсти пшоняну кашу, теплі страви, відмовитися від молочних продуктів, солодощів і алкоголю, що я й почав робити. Це було нелегко. Але я прийняв це також як покуту й доволі швидко почав повертатися до доброго здоров’я. Господь Бог показав мені, що культура харчування, подяка, радість куховарення, закупів має сенс у нашому житті, вони є ще й тим, що єднає сім’ю. І всі з цього користали — і дружина, й діти. За декілька років із пацієнта я перетворився на лікаря, який допомагає тисячам людей повернути здоров’я. Це, звісно, також заслуга Бога, бо Він допустив страждання в моєму житті, випробував мою волю, аби ці нові навички стали тривалими. І якщо в 30 років я почувався, наче старець, то вже в 40 — як дитина. Хвороба не зникла, але її проявів я фактично не відчуваю. До того ж освоїв нову професію, почав учитися кулінарного мистецтва, познайомився з шеф-кухарями. Почав навчатися природних медицини й харчування, відтак відкрив свою практику, отримав дипломи, закінчив півторарічний курс дієтичного харчування св. Гільдеґарди Бінгенської, який проводили польські лікарі, здобув сертифікат Швейцарського товариства природної медицини св. Гільдеґарди.

Ми вмираємо з надміру

Я також зрозумів, що людина вмирає з надміру, від переситу. Тримав і вже багато років тримаю регулярний піст раз на тиждень, іноді два рази. Піст з’явився в моєму житті, коли я почав читати Євангеліє, жити Божим Словом щодня. Хоч отримав духовну працездатність, легкість і радість проводження часу з Господом Ісусом у Євхаристії, та в моїй сім’ї ще не всі так жили. Мої діти ще бунтували проти Церкви. І власне брак віри, особистої дружби з Ісусом моїх найближчих схилили мене до посту. Бо, за словами Ісуса, піст, поєднаний з молитвою, з милостинею, є зброєю для боротьби зі злим духом. Я почав постити в намірі конкретних справ, передусім стосунків із дружиною. Під час одного сімейного виїзду на реколекції у Францію, у Тезе, я тримав радикальний піст у мовчанні, кілька днів на хлібі й воді. Здебільшого живився Словом Божим, і прийшло перше світло. Це був тяжкий глибокий досвід: Господь Ісус ще зцілював моє серце від минулого й показав, що я не можу винуватити дружину й дітей за брак мого щастя, бо проблема саме в мені. Тож я повинен зануритися більше в ту зброю посту та молитви — і Бог уділить благодаті моїм найближчим. Так і сталося. Діти навернулися, і то дуже швидко, повернулися до Церкви, також благодать спочила на коханій дружині, ми почали інакше переживати нашу духовність. Це був чудовий дар Божий. Не все так легко Піст мене болів, був дуже важким, але я побачив, що він є благодаттю. Щоразу напередодні просив Матір Божу про цю благодать. Трудністю була спокуса, що втрачу, не скористаю із задоволення. Але Господь Ісус показав ситість під покровом посту, якої люди часто не бачать, — ситість у Ньому, стосунках, любові, мирі. Через відмову від їжі я побачив, що Бог винагороджує стократ дарами, яких не сподівався. Він приходить завжди з чимось чудовим, потрібним у моєму житті, годує мене словом, і я стаю уважніший, дисциплінованіший — це дає мені силу духу. Піст дозволив вимолити багато благодатей для людей, якими опікуюсь, вони відновили здоров’я, позбувшись тяжких хвороб, — і це був гарний дар, що схилив мене йти далі тією дорогою.

Очистити смоляне озеро

Тепер мені вже 50. А на початку моєї письменницької кар’єри, коли я, сорокарічний, написав порадник для здоров’я «Пшоняний детокс», у певний момент відчув, що Ісус хоче, аби, як практикуючий дієтолог, особа публічна, знана, я приступив до віднови культури посту. Бо багато людей, зокрема й батьків хворих, терплячих, не можуть постити, зрозуміти піст, застосувати його. І Господь Ісус увів мене під час поклоніння Святим Дарам у таємницю: я побачив Його постать в пустелі, Він був сумним, стурбованим, ніби вдивлявся в смоляне мале озерце чи став — я бачив лише плечі, згорблені та втомлені. Господь Ісус дав мені в серці розпізнання, що дивиться Він на гріх, який виглядає, наче смола, брудна вода, яку треба очистити постом, — і нема іншої дороги. Я довго не міг зрозуміти тієї візії, мені здавалося, що це якийсь витвір моєї уяви. Але після певного часу моє серце запалало бажанням під час Таїнства Покаяння поговорити про це зі своїм духівником. Я гадав, що він висміє мене, натомість почув такі слова: «Піди за Мною». І все. Я отримав розгрішення і знав, що це знак від Господа Ісуса, що це не ілюзія, а моя дорога.

Багато років по тому я написав книжку про піст «Божий скальпель». Сам постив 40 днів, тепер тисячі людей постять за описаним зразком. Звичайно, не обійшлося без труднощів, без дії злого духа. Були й духовна боротьба, і безсонні ночі, і потужні напади. Господь Ісус допоміг мені ще більше вдосконалюватися в пості, сильніше посвятитися Марії, увійшовши в стосунки з нею, — і прийшов мир. Матір Божа дуже мене підтримує. Нині працюю на кількох рівнях євангелізації та виховання культури харчування. Насамперед пишу порадники, проводжу консультації онлайн, веду дієтологічну практику в кабінеті й організовую кількаденні реколекції, поєднані з постом у дусі святої Гільдеґарди, на які приїжджають священники, що проголошують Слово Боже й правлять Службу Божу. Також проводжу конференції на теми дієтичного харчування, як постити, як віднайти власну міру посту, для чого мені це і які плоди я отримав. Розповідаю про те, що моя дружина глибоко навернулася й уже тривалий час ми разом щодня в Євхаристії, ходимо на прощі. Наші діти теж організовують і ведуть реколекції, що колись вважав чимось нереальним.

 Головна «дієта»

Сьогодні люди переїдають, живуть у стресі, стіл став звичайною поличкою, на яку кладуть будь-що: комп’ютер, смартфон… Люди не хочуть проводити час одне з одним за столом, бо зайняті смартфонами, а це часто веде до розпаду сімей. Поспіх, нестача вітамінів, переїдання, особливо солодощами, що часто призводить до пухлин чи автоімунних хвороб… Те, що приносить насолоду смакових відчуттів, найчастіше стає причиною втрати здоров’я. Не кажу, що треба від усього відмовлятися, але знати міру. І насамперед як католик, як християнин, раджу дослухатися до того, що говорить Бог. Господь Ісус схиляє нас до роздумів словами євангеліста: «Хіба життя не більш — їжі» (Мт. 6: 25). А ми часто витрачаємо гроші на те, що не є хлібом. За словами пророка Ісаї, нічого так швидко не веде до хвороби, як надмірні думки про здоров’я. Як християнин, знаю, що життя не є задоволенням, а необхідністю, і маю бути паломником на дорозі, не завжди легкій. На ній є радощі, і не тільки… Але насправді йдеться про любов. Вона найважливіша і є тою їжею, якою я повинен насичуватися щодня. Хоча найважче любити Бога в іншій людині. Ми зобов’язані дбати про своє здоров’я. Бо коли людина хвора, розчарована, квола, постійно стогне, тоді важко пробудити в собі радість християнства і світло, яке буде притягати людей до Церкви. Хворий також мусить на тривалий період багато від чого відмовитись, зробити капітальний ремонт у своєму житті, організмі — і отримає здоров’я, про яке й не мріяв. Маю чимало таких пацієнтів навіть старшого віку. Здорове харчування — це передусім радість готування, радість покупок, прославлення, дякування Богові за кожен дар, уміння тішитися кожним прийомом їжі. І не існує дієти, каші, які дали б нам вічне життя, тому найважливіше годувати себе Богом у Євхаристії. Говорю мовою дієтолога: Бог їстівний, а поклоніння Найсвятішим Дарам — це ще й споживання очима. А моїм натхненням є щоденна молитва на вервиці, регулярний піст, Євхаристія, зустріч зі Словом Божим. Це дає мені могутню силу та міць. Цього бажаю від усього серця всім.

Матеріал взято із журналу «Споконвіку було Слово» №5 (57)

Детальніше про журнал «Споконвіку було Слово» тут

Видавництво "Апостол" започатковує рубрику "Зустріч з книгою".

Ведуча – керівниця відділу розповсюдження Галина Богославець.

У цьому відео почуємо про книжку "Молитва Вервиці з цитатами зі Святого Письма".

Детальніше про книжку тут

З 2 по 9 лютого 2021 р. – акційна ціна 142 грн.
З 10 по 15 лютого 2021 р. – акційна ціна 160 грн.
Повна вартість книги – 190 грн.
 

Відправка замовлень – з 2 березня 2021 р.

Якщо бажаєте придбати за акційною ціною, заповніть форму https://docs.google.com/forms/d/e/1FAIpQLSchIbCPYmC7MjU70HRpDxsYBKITwH49NpzZwT-7XEIYJvbjxg/viewform?vc=0&c=0&w=1&flr=0&gxids=7628
Наші менеджери зателефонують вам для оформлення замовлення.

 

Книга "Божий скальпель. Зцілення постом" дає пояснення, що піст – це дорога до глибокої внутрішньої переміни, повернення до гармонії і віднайдення сенсу та мети нашого життя. Піст є джерелом радості, любові та ситості в Бозі. Це операція на відкритому серці, під час якої досвідчуємо реальні та конкретні зцілення в нашому житті.

У книзі прочитаєте також про досвід посту автора, адже Марек Заремба вів щоденник протягом 40 днів посту.

 

Детальніше про книгу тут https://apostol.if.ua/products/bozhyi-skalpel-ztsilennia-postom?taxon_id=41 

Очікуйте незабаром новинку від видавництва "Апостол" - книга "Божий скальпель. Зцілення постом".

Її варто читати ще перед початком Великого посту, щоб по-новому його прожити.

Детальніше про книгу "Божий скальпель. Зцілення постом" тут.

Детальніше про книжку «Молитва Вервиці з цитатами зі Святого Письма» тут

 

Отримали з друкарні нашу новинку про виховання дітей "Батьки в дії. Як передавати цінності дітям". 

Автори – Моніка та Марчін Ґайди.

Деталі про книжку "Батьки в дії. Як передавати цінності дітям" тут

 

Фейсбук сторінка Видавництво Апостол

З 1 по 31 грудня 2020 р. придбай книгу «Для дітей про святих» зі знижкою -20% і отримай -20% знижки на будь-яку книгу видавництва «Апостол».